Конституції, які потрапили на поштові марки

Для багатьох країн конституція — це момент, коли суспільство домовляється про правила співжиття, розподіл влади і власне майбутнє. Саме тому до ювілеїв конституцій поштові адміністрації різних країн випускають марки, конверти й спеціальні погашення.

1710, Україна: Конституція Пилипа Орлика

5 квітня 1710 року в місті Бендери, яке тоді входило до Османської імперії (сьогодні це територія Молдови), козацька старшина обрала Пилипа Орлика гетьманом у вигнанні. Того самого дня уклали «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Документ складався з преамбули та 16 статей українською і латинською мовами та визначав устрій майбутньої козацької держави.

Часто можна почути твердження, що це була перша писана конституція Європи. Та цей документ не можна вважати конституцією в сучасному розумінні, оскільки він був укладений як договір між новообраним гетьманом і Військом Запорозьким, і не став основним законом чинної держави. 

Це не применшує значення конституції Орлика. Навпаки — свідчить про те, що вже на початку 18 століття українська політична думка шукала модель держави із обмеженою одноосібною владою і потребою в колективному ухваленні рішень.

1814, Норвегія: становлення суб’єктності 

1814 рік. Данія програла Наполеонівські війни і мусить передати Норвегію Швеції. Данський принц Крістіан Фредерік, тодішній намісник у Норвегії, вирішив повернути Норвегії суб’єктність і скликав установчі збори для визначення майбутнього державного устрою.

Навесні по всій країні відбулися вибори делегатів, і 112 обраних представників зібралися в дерев'яній садибі Ейдсволл. Протягом п'яти тижнів вони працювали над текстом Конституції, а 17 травня 1814 року ухвалили її та проголосили Норвегію незалежною державою. Крістіана Фредеріка обрали королем. 

Відтоді 17 травня, День Конституції, є найбільшим світським святом в Норвегії: норвежці одягають традиційний одяг — bunad — а королівська родина вітає підданих з балкону. До слова, про серії марок з bunad ми уже писали.

Незалежність Норвегії виявилася нетривалою: вже за кілька місяців країна вступила в унію зі Швецією, але зберегла власну Конституцію, парламент і широку внутрішню автономію. Саме тому Конституція 1814 року залишилася чинною і після здобуття повної незалежності в 1905 році. Через сто років після цих подій, у 1914 році, засідання Установчих зборів в Ейдсволлі стало сюжетом першої пам'ятної поштової марки Норвегії. 

1787, США: Конституція як національна реліквія

Після Війни за незалежність США вирішили замінити Статті Конфедерації новою Конституцією. Скликанню Конституційного конвенту сприяв Александер Гамільтон, а головним архітектором майбутнього документа став Джеймс Медісон. 

У Філадельфії, влітку 1787 року, делегати Конституційного конвенту майже чотири місяці пори спеку працювали за зачиненими вікнами, а делегати дали обіцянку не розголошувати перебіг дискусій. Завдяки цьому вони могли відкрито сперечатися, змінювати свої позиції й шукати компроміси.

Поштова служба США неодноразово присвячувала їй ювілейні випуски. У 1937 році, до 150-річчя документа, на марці зобразили сцену його підписання. До 200-річчя, у 1987 році, з'явився новий випуск і численні спеціальні погашення. Для американської філателії Конституція давно стала одним із ключових державних символів.

Уже за кілька днів, 4 липня, США відзначатимуть 250 років проголошення Незалежності, і з цієї нагоди Укрпошта випустила марку.

1791, Польща: документ, який пережив державу

3 травня 1791 року депутати Великого сейму ухвалили Конституцію Речі Посполитої. Сьогодні її зазвичай називають першою сучасною писаною конституцією Європи і другою у світі після Конституції США.

Її дія тривала недовго. Уже за кілька років Річ Посполита була остаточно поділена між Російською імперією, Пруссією та Австрією, і польська держава перестала існувати.

Попри це, Конституція 3 травня залишилася одним із головних символів польської державності. Коли Польща відновила незалежність у 1918 році, День Конституції став державним святом. Після Другої світової війни комуністична влада його скасувала, а у 1990 році свято повернули до офіційного календаря.

Poczta Polska неодноразово присвячувала Конституції пам'ятні марки, на яких зображено сам документ, картину Яна Матейка «Конституція 3 травня 1791 року» та Королівський замок у Варшаві.

1949, Німеччина: Основний закон після війни

23 травня 1949 року парламент Західної Німеччини ухвалив Основний закон (Grundgesetz). Його навмисно не назвали конституцією: передбачалося, що це тимчасовий документ до майбутнього об'єднання країни.

Після возз'єднання Німеччини у 1990 році саме Основний закон став конституційною основою всієї держави.

Його перша стаття починається словами: «Гідність людини є недоторканною». Це речення стало відповіддю на досвід нацистської диктатури і визначило цінності повоєнної німецької демократії.

До ювілеїв Основного закону Deutsche Post неодноразово випускала пам'ятні марки, присвячені демократії, правам людини та верховенству права.

1996, Південна Африка: Конституція демократії

У грудні 1996 року президент Нельсон Мандела підписав нову Конституцію Південно-Африканської Республіки. Вона набула чинності 4 лютого 1997 року й стала завершенням мирного переходу від апартеїду до демократії.

Конституція закріпила рівність усіх громадян перед законом, незалежно від раси, статі, походження чи релігії, а Конституційний суд став одним із головних символів нової держави.

Південноафриканська пошта присвячувала цій події пам'ятні марки та спеціальні філателістичні випуски. На них можна побачити преамбулу Конституції, будівлю Конституційного суду в Йоганнесбурзі та символи прав людини.

1996, Україна: Конституція незалежної держави

У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада України працювала безперервно майже 24 години. Це засідання увійшло в історію як «конституційна ніч». Після багатомісячних політичних дискусій депутати ухвалили Конституцію України — Основний Закон незалежної держави.

За документ проголосували 315 народних депутатів. Конституція закріпила державний суверенітет України, визначила систему органів влади, гарантії прав і свобод людини, статус української мови як державної та принципи місцевого самоврядування. Вона стала правовою основою розвитку країни після здобуття незалежності у 1991 році.

Відтоді 28 червня відзначають як День Конституції України — єдине державне свято, встановлене безпосередньо самою Конституцією.

До 30-річчя Основного Закону Укрпошта випускає продукцію «30 років Конституції України», продовжуючи традицію, яку можна побачити в багатьох країнах світу. По всьому світу поштові марки зберігають пам'ять про документи, що визначали нові етапи розвитку держав і суспільств.