Заповідна Україна на поштових марках: природа, яку варто берегти

«Буває, часом сліпну від краси —
Спинюсь, й не знаю, що воно за диво».
Ліна Костенко

27 червня Укрпошта вводить в обіг новий поштовий блок, присвячений Національному природному парку «Подільські Товтри». Він продовжує серію «Заповідники та природні парки України», до якої вже увійшли марки, присвячені Дунайському, Чорноморському та Карпатському біосферним заповідникам, «Асканії-Нова», Карадазькому й Кримському природним заповідникам та природному заповіднику «Ґорґани».

З 2014 року чимало територій, зображених на цих марках, перебувають під російською окупацією або зазнали руйнувань через війну. Для багатьох екосистем їхнє відновлення триватиме не роки, а століття — якщо взагалі буде можливим.

«Асканія-Нова»: останній цілинний степ Європи

«Асканія-Нова» зберігала одну з найбільших у світі ділянок справжнього цілинного типчаково-ковилового степу — екосистему, яку ніколи не орав плуг. Саме завдяки цьому вона стала еталоном для науковців усього світу.

У 2023 році окупаційна адміністрація усунула українське керівництво заповідника та почала незаконно вивозити рідкісних тварин до Криму й росії. За час окупації тут сталося щонайменше сім великих пожеж. Наймасштабніші охопили понад 3 500 гектарів, з яких понад 2 200 гектарів — абсолютно заповідна зона міжнародного значення.

Чорноморський біосферний заповідник: природу неможливо евакуювати

Чорноморський біосферний заповідник охоплює понад 100 тисяч гектарів степів, островів, морських заток і водно-болотних угідь та входить до Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Тут мешкає близько 3 500 видів рослин і тварин, а понад 300 видів птахів використовують його як місце гніздування або відпочинку під час міграцій між Європою, Азією та Африкою. Недарма його називають «пташиним пологовим будинком» України.

Під час окупації російські війська облаштували на території заповідника фортифікації, а окупаційна влада самовільно скоротила його площу щонайменше на 123 гектари. За роки війни дистанційний моніторинг зафіксував сотні пожеж, що охопили степові ділянки заповідника.

25 червня 2026 на Кінбурнській косі Сили оборони України знову підняли український прапор. Чекаємо на повне звільнення заповіднику і України.

Карадазький природний заповідник: згаслий вулкан під окупацією

Карадаг — єдиний у Європі згаслий вулкан юрського періоду віком близько 150 мільйонів років. Тут на невеликій території поєдналися гори, степ, ліси й морська акваторія, завдяки чому зосереджено понад половину всіх видів флори і фауни Криму та третину його ендеміків.

Після окупації Криму Україна втратила можливість проводити незалежні дослідження цієї території. Водночас війна змінила й саме Чорне море: вибухи, військові кораблі та сонари створюють потужне шумове забруднення, від якого потерпають морські ссавці, а забруднення паливом і наслідки руйнування Каховської ГЕС впливають на всю прибережну екосистему.

Кримський природний заповідник: ліси, що пережили століття

Гірські ліси сучасного Кримського природного заповідника почали зберігатися ще за часів Кримського ханства. Важкодоступні яйли майже не освоювалися, а ліси були джерелом води, меду, деревини та літніх пасовищ для кримських татар.

Після окупації Криму росія почала змінювати межі природоохоронних територій та виводити цінні ділянки із заповідного фонду під забудову. Коли на місці заповідного лісу з'являються дороги, готелі чи житлові комплекси, повернути природний ландшафт майже неможливо.

Природний заповідник «Ґорґани»: остання дика частина Карпат

Ґорґани легко впізнати за величезними кам'яними розсипами, що дали назву всьому масиву. Саме тут росте найбільший у світі природний масив сосни кедрової європейської — реліктового виду, який пережив льодовиковий період. Понад дві третини території займають праліси, а через складний рельєф Ґорґани залишаються одним із найменш освоєних куточків Українських Карпат. Саме ця важкодоступність допомогла зберегти природу майже в первісному стані.

Карпатський біосферний заповідник: праліси, старші за держави

Карпатський біосферний заповідник охороняє букові праліси, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та знамениту Долину нарцисів — найбільшу рівнинну популяцію нарциса вузьколистого в Європі, що збереглася ще з льодовикового періоду.

Найбільшою сучасною загрозою для Карпат став джипінг. Позашляховики руйнують тонкий гірський ґрунт, прискорюють ерозію та знищують рослинність, яка відновлюється десятиліттями. Те, що автомобіль проїжджає за кілька секунд, природа відновлює роками.

Дунайський біосферний заповідник: Україна, яка щороку приростає

Дунайський біосферний заповідник охороняє українську частину найбільшої дельти Європи. Тут мешкає понад 70% усіх видів птахів України, а символом заповідника став рожевий пелікан із розмахом крил понад три метри.

Дельта Дунаю — одна з небагатьох екосистем Європи, яка продовжує створювати сама себе. Щороку річка приносить мільйони тонн мулу й піску, формуючи нові острови та ділянки суші. Саме тому Дунайську дельту часто називають «живим ландшафтом».

Подільські Товтри: море, яке стало горами

Новий поштовий блок Укрпошти присвячений Національному природному парку «Подільські Товтри». На чотирьох марках зображені самі Товтри, пугач, сон великий і зелена ящірка — види, що є символами цього природного комплексу.

Товтри — це залишки бар'єрного рифу Сарматського моря, що існувало 15–20 мільйонів років тому. Гуляючи цими пагорбами, можна буквально пройтися дном прадавнього моря серед скам'янілостей коралів, моховаток і молюсків. Парк є домівкою для понад 3 000 видів рослин і є найбільшим національним природним парком України.

Природа, яку неможливо відбудувати

Війна змінює природу не лише там, де падають снаряди. Важка техніка руйнує ґрунти, окопи змінюють рельєф, пожежі випалюють ліси й степи, а забруднення паливом і боєприпасами отруює воду. Заміновані території стають недоступними для людей і диких тварин, порушуються міграції птахів, а екосистеми, що формувалися тисячоліттями, втрачають здатність до природного відновлення.

Під загрозою сьогодні перебувають близько 2,9 мільйона гектарів Смарагдової мережі — природних територій європейського значення. Українські степи, праліси, морські узбережжя й водно-болотні угіддя є частиною спільної природної спадщини Європи. Будівлі можна відбудувати. Життя та екосистеми — ні.