Народження держави Ізраїль — першими йдуть марки

П’ятниця, яка змінила все

Було пообіддя п’ятниці, 14 травня 1948 року. Місту загрожували авіаудари, тривала громадянська війна.

В залі Музею в Тель-Авіві, підготовленій для прийому гостей лише за добу, Давид Бен-Гуріон проголосив створення держави Ізраїль. За декілька годин почався шабат — і Перша арабо-ізраїльська війна.

Doar Ivri — пошта дежави, яка поки не має назви

Уже в неділю, 16 травня,  пошта нової — відновленої — держави розпочала доставку листів з марками Doar Ivri — “Єврейська пошта”. Їх надрукували, звісно, не в шабат, а завчасно — ще під час британського мандату, хоча поспіхом і таємно. Пошта стала одним із перших справжніх державних інститутів Ізраїлю, та самого слова «Ізраїль» на них не було.

Справа в тому, що рішення про проголошення держави уже було, але саму назву Ізраїль — Eretz Yisrael —  обрали за кілька годин до проголошення державності. Іншими варіантами були  «Юдея», «Сіон» та «Евер».

Отте Валліш — легендарний дизайнер…усього

Марки Doar Ivri  створив Отте Валліш — офіційний графічний дизайнер Їшуву, тобто єврейської спільноти в Палестині. Він використав зображення монет часів Першої юдейсько-римської війни та повстання Бар-Кохби — як місток між античною Юдеєю та новою державою. На марках були келих, пальма, грона винограду, квітка лимону і верба — символи єдності і вдячності.

Валліш у ті дні працював майже без сну. Вранці 13 травня його викликали до музею в Тель-Авіві й доручили за 24 години підготувати залу для церемонії проголошення незалежності, а також дизайн самого Акту. Через брак часу й ресурсів меблі для церемонії позичили в кав’ярнях, прапори терміново випрали в сусідній пральні, а вікна затемнили через ризик авіанальотів. Він упорався з усіма задачами.

Відродження івриту

Сіоністський рух схилявся до думки, що майбутній єврейській державі потрібна модерна спільна мова, не діаспорна, і пов’язана з історичною традицією — і такою мовою став іврит. Він потребував оновлення, доповнення словами, яких не існувало раніше, як-от «газета» чи «морозиво» і запровадження в буденність.

Так, за британського мандату в Палестині (1920–1948) іврит став однією із трьох офіційних мов, разом із арабською та англійською, і марки мали підпис всіма трьома мовами. Так пошта стала одним із перших місць, де іврит матеріалізувався у повсякденному житті

І тут згадується ще одна історія, пов’язана івритом і з народженням Ізраїлю

Письменник Шмуель Йосеф Аґнон

Майбутній нобелівський лавреат народився в місті Бучач на Тернопільщині, тодішня Австро-Угорщина, й переїхав до Палестини ще 1908 року. В 1920-х роках він оселився в Єрусалимі,  і його дім став місцем зустрічей інтелектуалів, письменників й науковців. Шмуель Аґнон належав до покоління людей, які створювали культурний фундамент майбутньої держави — модерну літературу, нову мову і пам’ять про спільний досвід.

Завдяки творам Аґнона люди побачили, що івритом можна писати сучасну прозу, описувати міста, кохання, кризу традицій — з рештою, творити національну літературу.  У 1966 році письменник отримав Нобелівську премію.

Саме такі сюжети ми любимо шукати для Укрпошта Маркет — маленькі історії, в яких через пошту видно цілу епоху.